Система випуску складається з випускного колектора, виконаного заодно з катколектором, додаткового і основного глушників і труб, що з'єднують їх
У верхній частині катколектора встановлено датчик концентрації кисню (лямбда – зонд).
Для автомобілів Euro-3 застосовуються два датчики концентрації кисню
Діагностичний датчик встановлюється після нейтралізатора в нижній частині катколектора.
Каталітичний нейтралізатор відпрацьованих газів призначений для зменшення викидів в атмосферу оксиду вуглецю, оксидів азоту та вуглеводнів, що не згоріли.
На автомобілі встановлено нейтралізатор із металевим носієм.
Він складається з безлічі стільників, виготовлених з гофрованої фольги і покритих каталізаторами допалу.
Проходячи через стільники нейтралізатора, оксид вуглецю перетворюється на малотоксичний вуглекислий газ, а оксиди азоту відновлюються до нешкідливого азоту.
Ступінь очищення газів у справному нейтралізаторі досягає 90—95%. для нормальної роботи нейтралізатора склад відпрацьованих газів (зокрема, вміст у них кисню) має бути у строго заданих межах.
Цю функцію виконує електронний блок управління двигуном — контролер, що визначає кількість палива, що подається в залежності від показань датчика концентрації кисню.
За наявності у відпрацьованих газах сполук свинцю каталітичний нейтралізатор та датчик концентрації кисню швидко виходять з ладу.
Тому експлуатація автомобіля на етильованому бензині категорично забороняється, навіть короткочасна.
Також причиною виходу з ладу нейтралізатора може стати несправна система запалювання.
При пропусках іскроутворення паливо, що не згоріло, потрапляючи в нейтралізатор, догоряє і закоксовує стільники, що може призвести до повної закупорки випускної системи та зупинки (або сильної втрати потужності) двигуна.
Контролер має функцію захисту нейтралізатора від перепусток запалювання, які можуть бути виявлені в одному або двох циліндрах одночасно.
Контролер при цьому відключає подачу палива в ці циліндри, а сигналізатор несправності системи керування двигуном, розташований у комбінації приладів, спалахує в миготливому режимі.
У цьому випадку необхідно припинити рух, зупинити двигун, спробувати знайти причину та усунути несправність.
Якщо це зробити не вдається, необхідно відбуксирувати автомобіль до найближчої станції технічного обслуговування.
Глушники та катколектор нерозбірні вузли, при виході з ладу повинні замінюватися новими.
Між катколектором та головкою блоку циліндрів встановлена металоармована термостійка прокладка (загальна для катколектора та впускної труби).
До катколектора на трьох шпильках кріпиться труба додаткового глушника.
З'єднання ущільнене термостійкою прокладкою. У трубу додаткового глушника вбудовано металокомпенсатор.
Він зменшує передачу коливань силового агрегату на систему випуску відпрацьованих газів.
Задня частина труби додаткового глушника з'єднана з трубою основного глушника шарнірно.
Між їхніми фланцями знаходиться металеве кільце зі сферичною зовнішньою поверхнею.
Внутрішня поверхня фланців — також сферична, самі фланці стягнуті хомутом.
На кузові, над додатковим глушником та металокомпенсатором, встановлені теплозахисні кожухи.
Систему випуску підвішено до кузова на чотирьох гумових подушках.
Обслуговування системи випуску полягає в її періодичному огляді, перевірці на герметичність з'єднань та наявність наскрізної корозії, що передбачає підтяжку ослаблених з'єднань.
Зняття додаткового глушника
Щоб уникнути опіків приступати до роботи, рекомендується після охолодження системи випуску відпрацьованих газів.
Роботу виконуємо на оглядовій канаві або естакаді.
Роз'єднуємо труби додаткового та основного глушників.
Для роз'єднання фланців труби додаткового глушника та катколектора зубилом відгинаємо край стопорної пластини нижньої гайки та краю теплозахисного екрану, що стопорять дві інші гайки.
Головкою на 13 з подовжувачем відвертаємо три гайки кріплення фланця труби додаткового глушника до фланця катколектора
Знімаємо стопорну пластину та теплозахисний екран.
Піднімаємо додатковий глушник і виводимо передній кронштейн глушника з гумової подушки
Аналогічно виводимо задній кронштейн глушника з гумової подушки
Знімаємо фланець труби додаткового глушника зі шпильок катколектора
Знімаємо прокладку ущільнювача
Після кожного зняття фланця труби додаткового глушника зі шпильок катколектора прокладку ущільнювача слід замінити новою.
Встановлюємо додатковий глушник у зворотній послідовності.
Після встановлення слід застопорити гайки кріплення фланця труби та катколектора, підігнувши краї стопорної пластини та теплозахисного екрану.
Зняття головного глушника
Ключом на 13 відвертаємо гайку болта кріплення хомута, що з'єднує труби додаткового та основного глушників.
Знімаємо хомут
Відводимо трубу основного глушника назад, зміщуємо її вбік і виймаємо кільце ущільнювача з'єднання.
Опускаємо трубу основного глушника на балку задньої підвіски.
Виводимо кронштейн основного глушника з гумової подушки передньої підвіски глушника.
Піддівши монтажною лопаткою подушку задньої підвіски глушника виводимо з подушки кронштейн глушника.
Знімаємо основний глушник, виводячи вихлопну трубу через балку задньої підвіски.
Для заміни гумової подушки передньої підвіски основного глушника знімаємо подушку з кронштейна кузова. Замінюємо подушку новою
Для заміни подушки задньої підвіски основного глушника монтажною лопаткою відгинаємо вуса кронштейна, привареного до кузова.
Знімаємо подушку
Встановлюємо нову подушку. Після встановлення підгинаємо вуса кронштейна.
Основний глушник монтуємо у зворотній послідовності, простеживши, щоб елементи випускної системи не торкалися елементів кузова при коливаннях.
