Система змащення двигуна — комбінована: під тиском та розбризкуванням

Маслом під тиском змащуються корінні та шатунні підшипники колінчастого валу, підшипники розподільчого валу, упорні підшипники колінчастого та розподільчого валів, втулки коромисел та верхні наконечники штанг штовхачів.

Інші деталі змащуються розбризканою олією.

Схема системи мастила: I - приймальним патрубком масляного насоса; 2 – редукційний клапан; 3 - отвір для зливу олії; 4 - олійна магістраль; 5 - датчик вказівника тиску олії; 6 - отвір для подачі олії до шестерень приводу масляного насоса; 7 - гвинтова канавка; 8 - трубка для змащування розподільчих шестерень; 9 - канавка на першій шийці розподільчого валу; 10 - кришка маслоналивної горловини; 11 - порожнина в осі важелів клапанів; 12 - канал у колінчастому валі; 13 – пробка; 14 – перепускний клапан відкритий; 15 – перепускний клапан закритий; 16 - фільтруючий елемент; 17 – пробка для зливу відстою; 18 - отвір для розбризкування масла; 19 - датчик аварійного тиску олії; 20 - масляний насос; 21 - пробка; 22 - покажчик рівня олії; 23 - канал для подачі олії до осі важелів клапанів

У систему мастила входять масляний насос 20 (рис. 1) з приймальним патрубком і редукційним клапаном (встановлений усередині масляного картера), масляні канали, масляний фільтр з перепускним клапаном, масляний картер, покажчик рівня масла, кришка маслозаливної горловини, датчик покажчика тиску оливи, датчик сигналізатора аварійного тиску олії.

Масло, що забирається насосом з масляного картера, надходить через маслоприймач каналами в корпусі насоса і зовнішньої трубки в корпус масляного фільтра.

Далі, пройшовши через фільтруючий елемент 16, масло надходить у порожнину другої перегородки блоку циліндрів, звідки по свердленому каналу масляну магістраль — поздовжній масляний канал 4.

З поздовжнього каналу масло похилими каналами в перегородках блоку подається на корінні підшипники колінчастого валу та підшипники розподільчого валу.

Масло, що випливає з п'ятої опори розподільчого валу в порожнину блоку між валом і заглушкою, відводиться в картер через поперечний отвір 3 в шийці валу.

На шатунні шийки масло надходить каналами 12 від корінних шийок колінчастого валу.

У вісь коромисел масло підводиться від задньої опори розподільного валу, що має посередині кільцеву канавку, яка повідомляється через канали 23 в блоці, головці циліндрів і четвертій основній стійці осі коромисел з порожниною 11 в осі коромисел.

Через отвори в осі коромисел масло надходить на втулки коромисел і далі каналами в коромислах і регулювальних гвинтах на верхні наконечники штанг штовхачів.

До шестерень приводу розподільного валу масло підводиться по трубці 8, запресованої в отвір у передньому торці блоку, з'єднане з кільцевою канавкою 9 на першій шийці розподільного валу.

З вихідного отвору трубки, що має малий діаметр, викидається струмінь масла, спрямований на зубці шестерень.

Через поперечний канал у першій шийці розподільчого валу масло з тієї ж канавки шийки надходить і на завзятий фланець розподільчого валу.

Шестерні приводу масляного насоса змащуються струменем масла, що викидається з каналу 6 в блоці, з'єднаного з четвертою шийкою розподільного валу, що також має кільцеву канавку.

Стінки циліндрів змащуються бризками олії від струменя, що викидається з отвору 18 в нижній головці шатуна при збігу цього отвору з каналом у шийці колінчастого валу, а також маслом, що витікає з-під підшипників колінчастого валу.

Всі інші деталі (клапан — його стрижень і торець, валик приводу масляного насоса і датчика-розподільника запалювання, кулачки розподільчого валу) змащуються маслом, що витікає із зазорів у підшипниках і рухомими деталями двигуна, що розбризкуються.

Ємність системи мастила - 6 літрів

Олія в двигун заливається через маслозаливну горловину, розташовану на кришці коромисел і кришку, що закривається, з ущільнювальною гумовою прокладкою.

Рівень масла контролюється за мітками «П» та «О» на стрижні покажчика рівня.

Рівень масла слід підтримувати між мітками «П» та «О».

Тиск у системі мастила при середніх швидкостях руху автомобіля (приблизно 50 км/год) має бути 200—400 кПа (2—4 кгс/см 2).

Він може підвищитися на непрогрітому двигуні до 450 кПа (4,5 кгс/см 2) і впасти в спеку до 150 кПа (1,5 кгс/см 2).

Зменшення тиску масла при середній частоті обертання нижче 100 кПа (1 кгс/см 2) та при малій частоті обертання холостого ходу - нижче 50 кПа (0,5 кгс/см 2) свідчить про несправності в системі мастила або про надмірне зношування підшипників колінчастого та розподільчого валів.

Подальша експлуатація двигуна в цих умовах повинна бути припинена.

Тиск масла визначається покажчиком на щитку приладів, датчик якого ввернуть у корпус масляного фільтра.

Крім цього, система має сигнальну лампу аварійного тиску масла, датчик якої ввернуть в отвір у нижній частині фільтра.

Сигнальна лампа знаходиться на панелі приладів і світиться червоним світлом при зниженні тиску в системі нижче 40—80 кПа (0,4—0,8 кгс/см 2).

Експлуатувати автомобіль з лампою аварійного тиску масла, що світиться, не можна.

Допустимо лише короткочасне свічення лампи при малій частоті обертання холостого ходу та при гальмуванні.

Якщо система справна, то при деякому підвищенні частоти обертання лампа гасне.

У разі заниження або завищення тиску масла від наведених вище величин слід в першу чергу перевірити справність датчиків та покажчиків.