Термоклапан — призначений для автоматичного регулювання подачі олії в масляний радіатор залежно від температури олії та її тиску.
На двигуні термоклапан встановлений між блоком циліндрів та масляним фільтром
Термоклапан складається з корпусу 3, відлитого з алюмінієвого сплаву, двох клапанів: запобіжного, що складається з кульки 4 і пружини 5, і перепускного, що складається з плунжера 1, керованого термосиловим датчиком 2 і пружини 10; різьбових пробок 7 та 8 з прокладками 6 та 9.
Шланг подачі масла в радіатор приєднується до штуцера 11.
Від масляного насоса масло подається під тиском у порожнину термоклапану А.
При тиску масла вище 0,7... 0,9 кгс/см кульковий клапан відкривається, і масло надходить у канал корпусу термоклапану Б до плунжера 1.
При досягненні температури олії 81 + 2°C поршень термосилового елемента 2, що омивається потоком гарячої олії, починає переміщати плунжер 10, відкриваючи шлях потоку олії з каналу Б до масляного радіатора.
Кульковий клапан захищає деталі двигуна, що труться, від зайвого падіння тиску масла в системі мастила.
Для перевірки технічного стану термоклапан розібрати, промити його деталі в гасі або бензині та продути стисненим повітрям.
Переконайтеся, що плунжер термоклапану переміщається в отворі корпусу вільно, без заїдань, а пружина знаходиться у справному стані.
На поверхнях, що сполучаються, плунжера і корпусу не повинно бути відкладень і задирок, які можуть призвести до заклинювання плунжера.
Перевірити знос отвору термоклапану та плунжера.
Докладні деталі: корпус термоклапану - плунжер
- Отвор – Ø22+0,02
- Вал – Ø22-0,015-0,045
- Зазор – 0,065 /0,015
При значному відхиленні розміру від номіналу, зношену деталь бракуватиме.
Довжина пружини плунжера у вільному стані має бути 70 мм.
Зусилля на пружину при стисненні її до довжини 41,8 мм має бути 57,3 ± 10,5 Н. При меншому зусиллі пружину бракувати.
Довжина пружини запобіжного кулькового клапана у вільному стані має бути 56 мм.
Зусилля на пружину при стисканні до довжини 41 мм має бути 7,5 ± 1,5 Н. При ослабленні пружину замінити.
Перевірити справність термосилового датчика по вильоту поршня при різних температурах масла, що омиває, і навантаженнях на поршень, створюваних пружиною.
Початковий виліт поршня при температурі олії (20 ± 15)˚C та навантаженні на поршень 44,1 ± 4,4 Н має бути не більше 7 мм.
При температурі (95 ± 2)° C та навантаженні на поршень 113 ± 11,3 Н, що створюється в результаті подальшого стиснення пружини з 44,1 ± 4,4 Н, виліт поршня повинен бути не менше 12,88 мм.
При температурі (115 ± 2)˚C та зусиллі, що створюється в результаті подальшого стиснення пружини, виліт повинен бути не більше 21 мм.
При невідповідності вильоту наведеним величинам термосиловий датчик бракувати.
Виліт вимірювати індикатором вартового типу з ціною розподілу 0,01 мм.
Інтенсивність нагрівання масла не повинна перевищувати 1˚C/хв.
Під час проведення випробування олія повинна безперервно перемішуватися, щоб отримати однакову температуру в усьому обсязі.
При складанні термоклапана пробку плунжера загорнути моментом 39,2-44,1 Нм (4-4,5 кгсм), пробку кулькового клапана моментом 24,5-29,4 (2,5-3 кгсм), штуцер моментом 19 ,6-49,1 (2-5 кгсм), попередньо нанісши на різьблення штуцера герметик «стопор-6».
Після встановлення на двигун прогріти двигун до температури плюс 90˚C та перевірити герметичність термоклапану.