Масляний насос (мал. 1.) шестерного типу встановлений усередині масляного картера
Насос прикріплений двома шпильками до похилих майданчиків на третій та четвертій перегородках блоку циліндрів.
Точність установки насоса забезпечується двома штифтами-втулками, запресованими в блок циліндрів.
Корпус насоса 4 відлитий з алюмінієвого сплаву, шестерні 3 та 6 мають прямі зубці та виготовлені з металокераміки (спеченого металопорошку).
Ведуча шестерня 3 закріплена на валику 5 штифтом.
На верхньому кінці валика зроблено шестигранний отвір, до якого входить вал приводу масляного насоса.
Відома шестерня 6 вільно обертається на осі, запресованій у корпус насоса.
Кришка 2 насоса виготовлена із сірого чавуну та кріпиться до насоса чотирма болтами.
Під кришку поставлено картонну прокладку товщиною 0,3 мм.
Маслоприймач та приймальний патрубок 1 масляного насоса виконані в єдиному корпусі з алюмінієвого сплаву.
На приймальній частині патрубка завальцована сітка.
Патрубок кріпиться до масляного насоса чотирма болтами разом із кришкою масляного насоса через паронітову прокладку 8.
Продуктивність масляного насоса значно вища, ніж це потрібно для двигуна.
Запас продуктивності необхідний для забезпечення відповідного тиску масла в системі на будь-якому режимі роботи двигуна.
Зайва олія при цьому надходить з порожнини нагнітальної насоса через редукційний клапан назад у всмоктувальну порожнину.
При збільшенні витрати масла через зазори в підшипниках (якщо двигун зношується) в системі також підтримується необхідний тиск, але через редукційний клапан у цьому випадку назад у приймальну порожнину насоса проходить менша кількість масла.
Редукційний клапан плунжерного типу розташований у корпусі масляного насоса.
На торець плунжера 1 (рис. 2) діє тиск масла, під впливом якого плунжер, долаючи зусилля пружини 2, переміщається.
При досягненні певного тиску плунжер відкриває отвір зливального каналу, пропускаючи зайву олію у приймальну порожнину насоса.
Пружина редукційного клапана спирається на плоску шайбу 3 і кріпиться шплінтом 4, пропущеним через отвори в припливі на корпусі насоса.
Редукційний клапан не регулюється; необхідна характеристика тиску забезпечується геометричними розмірами корпусу насоса і характеристикою пружини: для стиснення пружини до довжини 40 мм необхідно зусилля в межах 43,5-48,5 Н (4,35-4,85 кгс).
В експлуатації не допускається змінювати будь-яким способом зусилля пружини редукційного клапана.
Привід масляного насоса та датчика-розподільника запалювання (мал. 3.) здійснюється від розподільчого валу парою косозубих шестерень.
Ведуча шестерня — сталева, залита в тіло чавунного розподільчого валу.
Відома шестерня 8 — сталева, термозміцнена, закріплена штифтом на валику 5, що обертається в чавунному корпусі.
Верхній кінець валика має втулку 2, що має проріз (зміщена на 1,15 мм від осі валика) для приводу датчика-розподільника запалювання.
Втулку на валику закріплено штифтом 3.
З нижнім кінцем валика шарнірно з'єднаний шестигранний валик 10, нижній кінець якого входить у шестигранний отвір валика масляного насоса.
При обертанні шестерня 8 через упорні шайби 6 і 7 притискається до торця чавунного корпусу приводу.
Змащення цього вузла, а також валика в корпусі приводу проводиться маслом, що розбризкується шестернями приводу і стікає по стінці блоку.
Масло, що стікає по стінках, потрапляє в проріз (пастку) на нижньому торці корпусу приводу і далі через отвір — на поверхню валика.
В отворі для валика в корпусі приводу нарізано спіральну канавку, по якій масло при обертанні валика піднімається вгору та рівномірно розподіляється по всій його довжині.
Зайва олія з верхньої порожнини корпусу приводу відводиться назад у картер по зливному отвору в корпусі.
Правильне положення датчика-розподільника запалювання на двигуні забезпечується такою установкою приводу в блоці, при якій у момент знаходження поршня першого циліндра в ВМТ (такт стиснення) проріз на втулці приводу розташовується паралельно осі двигуна на максимальному віддаленні від неї.